ВИСНОВОК

Людська мова виникла з необхідності обмінюватися інформацією, спілкуватися один з одним, розуміти один одного. Вона існує в усній і письмовій формі. Говорячи зі співрозмовником, людина робить паузи, підвищує або знижує голос, змінює інтонацію залежно від мети висловлювання чи від ступеня емоційності, з якою говорить. Як же йому передати зміст промови на листі, щоб, читаючи, інша людина правильно зрозуміла сенс? Думаю, що саме для цього люди створили систему знаків пунктуації. З тих пір вони і виконують свої функції в тексті.

По-перше, вони поділяють пропозиції в тексті, частини складного речення, однорідні члени в простому реченні, відокремлюють пряму мову від слів автора, узагальнююче слово ВИСНОВОК від однорідних членів. Тут вірно служать точка і три крапки, знаки запитання й оклику, двокрапка і тире і, звичайно ж, кома.

По-друге, знаки пунктуації виділяють певні члени речення, на місці цих знаків ми робимо особливі паузи, підвищуємо або знижуємо голос.

Часто говорять про те, що всякі правила про постановку ком (двокрапки, тире, і т. д.) не дуже-то і потрібні, люди цілком могли б обійтися і без них. Колись книги писалися не те що без розділових знаків, а й взагалі без пробілів, і нічого, якось адже їх розуміли. Проте, не зважаючи на це, правила постановки розділових знаків (двокрапки ВИСНОВОК, тире, і т. д.) потрібно знати кожному, тому що вони допомагають організувати нашу мову, виділити в тому, про що ми пишемо щось найголовніше, навіть передати наші почуття .

З курсу граматики відомо, що є знаки пунктуації завершення, виділенням, без розділових знаків у писемній мові обійтися неможливо. Пунктуація служить цілям спілкування людей. За допомогою знаків пунктуації висловлює певні значення та відтінки, що вкладаються ним свого письмове висловлювання, а читає, бачачи пунктуаційні знаки в тексті, на підставі їх сприймає виражаються ними значення і відтінки

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989., стор ВИСНОВОК. 366.
  2. Коровицький І. Розділові знаки в українській мові. Рідна мова / І. Коровицький. — Ч. 2—3. — Вінниця, 1934. Стор 255.
  3. Булаховський Л. Українська пунктуація. Розділові знаки / Л. Булаховський. — Київ — Львів, 1947. Стор 76-143.

4. Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні. Навчальний посібник / В. І. Мозговий : ЦУЛ, 2006. — 592 c.

5. Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування. Підручник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. — К. : Кондор, 2011. — 352 с.

6. Шевчук С.В.Українське ділове мовлення: Навч. посібник. — К.: Літера/ С. В. Шевчук, 2000. — 480 с.


documentaatwkaz.html
documentaatwrlh.html
documentaatwyvp.html
documentaatxgfx.html
documentaatxnqf.html
Документ ВИСНОВОК